Володимир-Волинський. Собор Різдва Христового (колишнiй Костел єзуїтiв Серце Iсуса)

Костел у Володимирі-Волинському побудований в межах старого (окольного) мiста. Його схiдний тильний фасад виходить до заболоченої мiсцевостi.

В 1718 р. Ядвига з Санчкiв Загоровська фундує мiсiю єзуїтiв у мiстi, в якiй було двоє ченцiв. У 1755 р. слонiмський староста Гнат Садовський з дружиною фундує мiсiйний єзуїтський костел, будiвництво тривало 15 рокiв. У 1762 р. мiсiя отримала статус монастиря. В 1770 р. костел освячено пiд назвою "Серце Iсуса". В 1773р. буллою папи Климента IХ орден єзуїтiв був скасований, а всi заклади ордену на територiї Польщi i Росiї закритi. В 1782р. Комiсiя Народної освiти передала право на костел ордену Василiан, а в 1840 р. внаслiдок переведення ордена у православ'я, монастир став православним (чоловiчим). З 1891року храм був резиденцiєю православних єпископiв. В 1921 роцi монастир i церкву передають римо-католицькiй єпархiї. Пiд час війни (1941-1945 р.р.) костел було пошкоджено вибухом бомби, а пiсля вiйни взято пiд охорону, як пам'ятник архітектури. З 1983 р. почато ремонтно-реставрацiйнi роботи, побудовано в стилі пізнього бароко. Костел однонефний, фасад має хвилясту форму, центральна пладина його вигнута, вежі виступають, архітектор Мiхал Радземiнський.