Черкаси. Пагорб Слави

Визначний пам’ятник Черкас - пагорб Слави, зведений у пам'ять про загиблих жителів міста у роки Другої Світової війни. Меморіал увічнює пам'ять черкащан, які загинули на фронтах та воїнів, полеглих у боях за Черкаси.

У 1974 році проектувальникам Черкаського філіалу інституту «Дніпроцивільпромбуд» було доручено створити меморіальний комплекс на честь живих та загиблих героїв другої Світової війни. Місцем для будівництва обрали Замкову гору. На цьому місці знаходилося давньоруське городище і залишки Черкаської фортеці, а також Свято-Троїцька церква. Усі архітектурні та археологічні пам'ятники були повністю знищені в 1977 р. при будівництві монумента.

 Окрім цього, вирішили розширити пагорб у бік Дніпра на 28 м та підняти на 10 м. Роботи з будівництва тривали до весни 1977 року і вже 9 травня, у День Перемоги, відбулось урочисте відкриття комплексу.

Авторами проекту меморіального комплексу були скульптори Г. Н. Кальченко - народна художниця УРСР, М. Кунцевич - співавтор, заслужений діяч мистецтв УРСР і Б. П . Микитенко, архітектори А. Ф. Іващенко та О. С. Ренькас.

Гіпсову фігуру Вітчизни-Матері відливали в ремонтному цеху Виробничого об'єднання "Азот". У центрі величезної меморіальної площі знаходяться могили 5 Героїв Радянського Союзу: В. М. Молоткова, В. П. Поднєвіч, І. О. Онопрієнко, Ф. Ф. Лазарєв, С. А. Чалов.

Зараз загальна висота земляного пагорба - 10 м, діаметр основи - 60 м. На вершині пагорба поховано майже тисячу воїнів. На вершину пагорба ведуть тераси, викладені гранітними блоками. Насипну частину пагорба огранює меморіальна гранітна стіна з іменами жителів міста, які полягли в боях.

З вершини відкривається широка панорама Кременчуцького водосховища. У 2009 році черкащани по-новаторському (першими в країні) відмовилися від «вічного» вогню на газі на користь штучного полум'я, яке імітує справжній вогонь. Відтепер електричний вічний вогонь у руці Матері-Батьківщини горітиме цілодобово.