Окопи. Річка Дністер

Дністер — ріка на південному заході України та у Молдові. В античні часи Дністер був відомий під назвою «Тирас» (Tyras) або «Данастріс». Остання назва походить із іранських мов («дон» — вода). Українська народна етимологія пов'язує назву ріки зі словосполученням «дні стер». Існує також версія що сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода", що власне, з точки зору риболова, повністю відповідає дійсності.

Довжина - 1362 км (в Україні - 705 км). Дністер має 386 приток, головні з них: праві - Стрий, Свіча, Лимниця, Бистриця, Реут; ліві - Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч (найдовший - 244 км), Смотрич. Площа басейну 72.1 тис. кв.км. Всього в басейні Дністра налічується 14886 малих річок сумарною довжиною 32,3 тис. км. Живлення Дністра мішане, з переважанням снігового. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах i літніх злив. Льодовий режим нестійкий.

Витоки Дністра знаходяться на північних схилах Лісистих Карпат, недалеко від с.Розлуч, на висоті близько 800 метрів над рівнем моря.

В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам'янистим, течія посилюється.

Від с.Нижнів до гирла ріки Збруч знаходиться найживописніша ділянка Дністра. Тут ріка утворила Дністровський каньйон 250 км завдовжки (найдовший у Європі), з чисельними фантастичними вигинами. Природа каньйону своєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Швидкість течії становить 1-2 м/с, багато печер, водоспадів.

Нижче м.Хотин знаходяться два великих водосховища – Новодністровської та Дубосарської гідроелектростанцій, після останнього водосховища швидкість течії до 0.5 м/с.