Кременець. Дівочі сльози

Дівочі Скелі.

Cтоять коло Кременця мовчазні гори - Дівоча Гора або Дівичі Скелі. Подекуди наверх видираються камінні скелі, як білосніжні діви. Про одні з них розповідає легенда…

Якось на цих горах отаборилося військо татар, і тут вони ділили поміж собою взятих у ясир дів­чат. Між полонянками була попівна, яка побуджувала посестер по нещастю до гарячої молитви. І коли вони молилися, татари запали в страхітли­вий сон, у якому самі себе пересікли шаблями. Врятовані кременчанки на знак вдячності за­снували тут монастир. Це було осоружним для диявола, і він у люті підняв під хмари велетенську скелю й жбурнув нею в храм. Тож каміння, роз­кидане по горах, не що інше, як рештки тієї скелі.

За іншою легендою, дівчата, щоб не потрапити в полон до татар, зв'язалися косами і кинулися зі скель, котрі на їх честь назвали «Дівочими».

За ще однією легендою, дівочі тіла перетворилася на величезні кам'яні брили, що лежать біля підніж­жя скель.

Гора Дівочі Скелі - це пам'ятка природи державного значення. Розташована на північно-східній околиці міста Кременця Тернопільська область. Максимальна висота становить 376 м. Є частиною Національного парку «Кременецькі Гори».

Характеризується кам'янистими стрімкими вершинами з численними урвищами, брилами, гротами і печерами. Найвідоміша печера - Студентська. Складається переважно з вапняків, глин та піску. Схили поросли дубом, грабом, липою, кленом і сосною