Траянові вали. Траянові часи

Траянові вали. Уже з І ст. походи сарматів відбувалися за участі союзних їм слов’ян. Загони слов’ян (або венедів, як їх тоді називали римляни) у І-ІІІ стст. з’являлися на Нижньому Дунаї. Про ці набіги довго пам’ятали наші пращури. У ХІІ ст. автор «Слова о полку Ігоревім» згадує «часи Траянові» як період процвітання слов’ян. Імператор Траян у Дакії збудував величний монумент на честь її підкорення - «Тропеум Траяні». У «Слові о полку Ігоревім» «тропа Траяна» означає орієнтир, на який скачуть «через поля на гори» слов’янські воєнні дружини. Слов’яни чимало запозичили у сарматів. Крім шароварів, це меч і кольчуга - сарматський винахід, що добре прижився в Україні. Сармати вважали, що дзеркала мали магічну силу - під час поховання їх розбивали. В Україні досі збереглися уявлення, пов’язані з необхідністю уникати розбитих дзеркал. Родовим знаком князів із династії Рюриковичів став тризуб, поширений ще в Боспорському царстві. Цим тризубом Боспорські царі із сарматських династій позначали свою власність.

Для захисту від сарматів і слов’ян римляни звели в Наддністрянщині й Причорномор’ї потужні земляні укріплення - «Траянові вали» - з метою протистояти наступові сарматів і союзних із ними племен слов’ян. Сліди цих валів збереглися досі. Нижній Траянів вал розташований на території сучасної Одеської області й тягнеться від с. Затока до м. Білгорода-Дністровського, Верхній Траянів вал - від м. Бендер у Молдові до р. Прут та Чорноморських лиманів, зокрема лиману Ялпуг. Траянові вали Наддністрянщини тягнуться від Тернополя до Кам’янця-Подільського. Таким чином, саме на території України зупинилася експансія Римської імперії на Схід Європи.