Старий Чарторийськ - городище

Визначна пам’ятка археології – давньоруське городище  у Старій Чарториї. До початку 20 століття село називалось просто Чорторийськом. Щодо походження назви даного населеного пункту існує кілька версій. Легенда пов’язує назву села з нечистою силою. Ніби колись через сильну зливу вода порила в тутешніх пагорбах безліч ровів, завдаючи чимало шкоди мешканцям сільця. Люди побачили в цьому «чортову силу» й назвали село ЧортоРиєм.

Вперше місто Чорторийськ або Чарториськ, Черториськ (зараз село Старий Чорторийськ Маневицького району Волинської області) згадується в 1100 р., коли його одержав Давид Ігоревич, онук Ярослава Мудрого.

1228 р. Старий Чорторийськ дістався в уділ Данилу Галицькому, але незабаром перейшов до пинських князів. З 1330-х рр. це вже землі Великого князівства Литовського. З 1442—1601 рр. родове володіння князів Чорторийських. Ще в 16 ст. Чарторийські підтримали Люблинську унію і рід перейшов у католицтво і ополячився. Через якийсь час родина розділилася на дві гілки. Одна мешкала в місті Клевань, а друга обрала своєю резиденцією місто Ко?рець.

У 1601 р. родове гніздо князі продають Яну Пацу, а той – Ліщинським, що побудували дерев'яний костел. У 1736-1741 рр. новий кам'яний, парафіяльний костел будують коштом Андрія Ліщинського. Він і залучив до будівництва архітектора на ім'я Павло Гіжицький, як костел вже домініканського монастиря.

За участь Федора Паца в польському повстанні 1830-1831 рр. цар конфіскував його майно, а монастир домініканців у старому Чорторийську зачинили. Його передали православній громаді і висвятили на честь Успіння Богородиці.

У роки I-ї світової війни монастир постраждав через військові дії. Землі відійшли до Польщі і ксьондз разом із парафією відремонтували споруду. У роки війни 1939-1945 костел знову постраждав, а землі перейшли у склад СРСР. Костел у релігійної громади радянська влада забрала і перетворила на склад зерна. Через деякий час спустошений кам'яний костел покинули і той стояв пусткою до 1990 - х рр. На даху пам'ятки архітектури доби бароко встигли вирости дерева.

Із 1999 р. за часів Незалежності України його повернули православній громаді, де створили чоловічий Хрестовоздвиженський монастир.

За даними археолога Волині Волинського державного університету Кучинка городище літописного Чорторийська займає мис, що підноситься над заплавою Старого русла Стиру на висоту вісім метрів. Майданчик майже округлий. З півночі тут є улоговина, а з північного заходу підходить рів, який відділяє місто від берегового плато. На північному заході тягнеться вал. Тут в кінці ХІІ століття була збудована цегляна вежа, хоча, як свідчать археологічні знахідки, початок поселення датується кінцем ХІ століття. Дослідження, що проводились на початку 60 –х рр. ХХ століття Рапопортом стосуються залишків валів і стверджують, що вони мали значну висоту, а над земляним валом були надземні галереї з бійницями. В середині земляного валу знаходились дерев’яні конструкції у вигляді зрубів клітей сягали понад два метри. Такі зруби дозволяли досягати стрімкості, крутизни валу, що заважало ворогам штурмом брати фортецю.