Хуст - долина нарцисів

Пам’ятка природи. В урочищі Кіреші поблизу міста Хуст на Закарпатті знаходиться долина нарцисів. Це найбільший у світі масив природних заростей нарциса вузьколистого – рідкісної рослини, занесеної в Червону книгу.

Легенда свідчить, що саме в дзеркальних водах річки Хустець, грецький бог Нарцис побачив своє віддзеркалення, закохався в нього і помер на березі від туги...

Природа цієї долини збереглася ще з Льодовикового періоду. Популяція гірського вузьколистого нарцису унікальна тим, що знаходиться не в горах, а на рівнині - 180-200 м над рівнем моря. Зустрічається цей вигляд в Альпах, гірських районах Румунії і деяких Балканських країнах.

За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало лісництву і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Але і місцеві жителі відносилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до свята Юрія, а господарювати знову можна було лише з 14 жовтня.

Назва «Долина нарцисів» закріпилася за болотистою місцевістю в околицях Хусту, в кінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки відомого ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря, завдяки якому одне з семи нинішніх чудес природи було збережено до наших часів. Річ у тому, що за часів радянської окупації, довколишні землі належали колгоспу села з цікавою мадярською назвою Кіреші. Місцеві комуністичні діячі вирішили розширити орні землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплавів річки Хустець, де і знаходиться відома долина. Коли почалися меліоративні роботи, звістка про це дійшла до Ужгороду, і не втрачаючи ні хвилини, професор Василь Комендар виїхав на місце подій, де практично собою і зупиняв трактори, які почали переорювати безцінну долину. Мародерсько-загарбницька навала була зупинена, проте, професор поплатився за заперечення тоталітарній владі своїм партійним квитком, що в ті далекі і сумні часи було рівноцінним втратою прав, роботи, кар'єри і всього, чим людина жила... Це, звичайно, хоча, і зламало, але зовсім не зупинило професора Василя Комендаря і він добився заповідного статусу для «Долини нарцисів», яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику, тепер це Карпатський Біосферний Заповідник.