Житомир. Скеля Чацького

Під Житомиром, на березі річки Тетерева, стоїть гранітна скеля з вершинним каменем, який має форму людської голови. Скеля - Голова Чацького не є спеціально зробленою скульптурною композицією. Це - пам’ятка природи, що утворилася в результаті вивітрювання гранітних порід. Вона існує значно більше років, навіть тисячоліть, аніж саме місто Житомир.

Довкола Голови Чацького завжди існувало чимало легенд, пов’язаних з її іменем. Згідно з однією із них, козак Чацький, якого переслідували польські вояки, не маючи шансів на порятунок, стрибнув разом із конем у річку Тетерів і загинув.

Свою сучасну назву - "Голова Чацького" - скеля одержала в XIX ст. від імені польсько-російського ліберального діяча Тадеуша Чацького (1765-1813), вченого з

широким діапазоном наукових та суспільних інтересів, видатного діяча освіти, який у 1803–1813 рр., у першу, ліберальну, половину царювання Олександра І, був генеральним візитатором навчальних закладів Київської, Волинської та Подільської губерній. Сам Тадеуш був організатором мережі навчальних закладів на Волині. Крім того Тадеуш Чацький був фундатором відомого Кременецького ліцею, на базі якого було сформовано два відомих українських навчальних заклади - університет Св. Володимира у Києві (нині національний університет Т.Г.Шевченка) та Волинську гімназію у Житомирі (на її базі створено Житомирський державний університет ім. Івана Франка).

Того, хто бачив житомирську скелю, при погляді на портрет Чацького вражає схожість його характерного профілю (крутого високого лоба, орлиного носа) з обрисом кам’яної "голови". Але примхи природи було б не досить, щоб стрімчак над Тетеревом став величним пам’ятником вченому і педагогу. У топонімію його ім’я могло увійти тільки завдяки тому, що, як писав у 1900 р. краєзнавець М. М. Трипільський, Тадея Чацького "знала вся Волинь". Скеля «Голова Чацького» стала символом Житомира.