Лаврів. Василіанський монастир св. Онуфрія

Василіянський монастир святого Онуфрія у Лаврові XIII-XVIII ст. заснований ще в княжі часи XIII ст. і став важливим осередком духовності, культури, науки та освіти. Сюди приходили на прощу. Частина мощей святого Онуфрія, єдина у Східній Європі, зберігалась протягом XIII-XVст. у Лаврові. Ця реліквія потрапила в Галичину, напевно, з Брауншвайгу за князя Романа або його онука – Лева Даниловича, який був ревним поборником культу святого Онуфрія.

Лаврівську реліквію було знищено або викрадено під час турецько-татарських погромів XV-XVI ст. Але можливо й сьогодні якась частка мощей перебуває в монастирі і пояснює феномен Лаврівського некрополя і популярність в наступні віки.

Своїм ім’ям Лаврів завдячує Лавру, згаданому у грамоті князя Лева. Напевно, це чернече ім’я великого литовського князя Войшелка Мендовговича, який був кумом князя Лева Даниловича, а в 1252-1254 р. перебував ченцем  у Преображенському монастирі в Спасі (Ст.Самбір) і Онуфріївському монастирі в Лаврові. Сучасні дослідники вважають, що саме Лавр міг бути засновником монастиря. Друга версія – галицький князь Лев Данилович є його засновником. Перед смертю князь Лев постригся в ченці Спаського монастиря, що поряд з Лавровим, де й помер 1301 року. За переданням, його поховали у Лаврові.

До наших днів збережена церква святого Онуфрія, яку збудував або князь Лев Данилович, або князь Войшелк (Лавр). Вівтарну частину у формі трилисту та простір під куполом археологи датують XIII ст. Техніка зведення храму вказує на майстрів візантійської школи за участю українських. У XIV-XV ст. добудували бабинець, стіни якого розписали фресками.

У 1910 році відомий митець Модест Сосенко віднайшов  фрески XVI ст. під живописом 1872 року маляра Яблонського. Для України це унікальна знахідка, бо фрески цього періоду поза Лавровим  знаходяться у Польщі, а для нашої країни був характерний іконопис.

Фрески збереглись лише на трьох стінах бабинця і розміщені 3-ма поясами. У нижньому ярусі міститься візантійська гімнографія «Акафіст Богородиці» - велика рідкість. Другий ярус – ланцюг медальйонів, на яких зображено Святих зі згортками в руках. Третій ярус відтворює події Вселенських соборів.

Лаврівська бібліотека була однією з найбільших у Західній Україні. В XIX ст. монастир мав музей і придбав прекрасну колекцію стародавніх ікон XV-XVIII ст.

Некрополь Лаврова вражає і засвідчує феномен міжконфесійного єднання навколо мощей святого Онуфрія. Тут поховані галицький князь Лев Данилович і литовський князь Войшелк, молдавський господар Костянтин Бесараб і Стефан Петричайка, духовні особи різних конфесій.

Лаврівський монастир був і є місцем велелюдних прощ та числених відпустів.