Кременець. Замкова гора Бона

Замкова гора, Бона.

Гора-останець, що належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і підні­мається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м.р.м.

Згадка про гору Замкову вперше з’являється в 1064 році завдяки фортеці на її вершині, як головного охоронця східних рубежів міста під час походу польського воїнства короля Болеслава II Сміливого (1042 – 1081) на Київ.

Витримавши разом з Кременцем незліченну безліч атак і облог в часи численних воєн і татаро-монгольської навали XII-XIII століть і не будучи жодного разу переможеним, непокірна твердиня була зруйнована руками свого володаря волинського князя Василька Романовича (1203 – 1269) за велінням темника великого хана в 1261 році.

Історичну назву Бона гора має із середини XVI ст., на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци. 1536 рік ж став знаковим у подальшій долі міста і гори. Її величність за двадцять років правління відновила і зміцнила всі раніше побудовані на вершині гори фортифікаційні споруди. А через сторіччя фортеця під тиском війська Максима Кривоноса в 1648 році пала вперше і востаннє на своєму віку, щоб уже не відродиться.

Гора з трьох боків обмежена глибокими ярами, лише зі сходу вузькою смугою вододілу з'єднана з плато. Створена мушльовим вапняком з частками органічних скам’янілостей, більшу частину яких становлять устриці, пактеніти і катілліти, вона з давніх часів активно використовувалася для отримання вапна.