Тараканов. Таракановский форт

Тараканівський форт. Цю оборонну споруду здали в експлуатацію в 1890 році, будували 15 років і витратили майже 66 мільйонів царських рублів. При будівництві цього архітектурного дива вперше використали цемент. А ще форт був обладнаний за останнім на той час словом науки і техніки - електрикою, телефоном і телеграфом. Він був однією з трьох грандіозних оборонних споруд Російської імперії. Однак коли укріплення добудували, виявилося, що гострої необхідності в цьому нема. Тому за першим призначенням оборонну споруду так і не використали. Хоча тут деякий час перебували і російські, й австрійські, й німецькі війська. А в період Першої світової війни у форту велися локальні бої.

Тараканівський форт побудований таким чином, що сьогодні необізнані мандрівники можуть пройти повз його стіни і не помітити цього. З висоти пташиного польоту ця оборонна споруда дещо нагадує кратер вулкана, заглиблений у землю, щоправда, у формі трапеції. А ще свого часу, щоб замаскувати стіни оборонної споруди, привезли спеціальні рослини - екзотичні для цієї місцевості.

Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів - два наземні, а решта - підземні. Скільки поверхів знаходиться під землею, невідомо. Це варто визначати за глибиною облаштованих у форту колодязів, призначених для зберігання зброї. А деякі з них можуть сягати 30 й більше метрів.

Необізнані мандрівники можуть і заблукати у лабіринтах форту, тому ліпше ходити із провідником. Тут також є кругла кімната із колоною посередині. Якщо потрапити сюди без ліхтарика, дуже легко, не зорієнтувавшись, заблукати у просторі й годинами ходити навколо колони. До речі, тоді відчуття таке, ніби піднімаєшся пологим схилом угору. Насправді ж знаходишся на місці.

Тараканівський форт зберігає чимало загадок, що лише додають йому колориту. Насправді ж він будувався як військове містечко зі своїми вулицями, казармами, кухнею, хлібопекарнею, лазаретом, навіть в’язницею. Була тут і церква. Побачити приміщення, де вона знаходилася, можна й нині.

Кажуть, що у підземеллях форту досі зберігається електрогенератор. Мовляв, якщо прикласти вухо до підлоги, то можна почути, як він працює. Насправді ж поряд проходить залізниця, тож джерелом звуку є потяги. Ще існує історія про те, що у форт заїхала колона танків, яка тут і залишилася. Але, очевидно, техніка виїхала іншим ходом оборонної споруди.

Ці та інші оповіді зможуть почути відвідувачі майбутнього музею Першої світової війни. Адже для них планують розробити різнопланові маршрути оборонною спорудою, враховуватимуть і рівень складності. Такий заклад стане найдоречнішою локацією на форту, на думку багатьох. Водночас для мандрівників тут хочуть облаштувати і інфраструктурний об’єкт - пункт харчування, певна річ, стилізований.

Тетяна Ільницька, Рівне