Соледар. Соляная шахта

 Соляні шахти
Не всі українські шахти небезпечні для людей. У місті Соледар Донецької області існує унікальна можливість відвідати справжню шахту і пройтись по дну давнього моря. Головна відмінність від більшості шахт Донбасу в тому, що добувають тут ... сіль.
Біле золото землі - куховарська сіль з незапам'ятних часів є незмінним супутником людини, бо без солі життя неможливе. Цей цінний природний мінерал, володіння яким приносило багатство і владу, довгий час був предметом сварок, чвар, державних конфліктів і навіть війн.
В окремі історичні періоди сіль цінувалася нарівні із золотом. Не випадково солевидобуток став одним з найперших промислів в Київській Русі.

Серед соленосних регіонів особливе місце займає південно-східна частина Донбасу. У соляній шахті Соледара - стіни, стеля, фігури та дерева, - тут все із солі. В одній із відпрацьованих соляних галерей міста існує сьогодні церква. У місті діє єдиний в Україні заказник із промислового вирощування голубих та сріблястих ялин. А ось запасів кухонної солі в родовищах «Артемсолі», однієї з найкращих у Європі, вистачить ще на 2 тисячі років. Під землею тримається стала температура повітря +15 ° С, - перебуваючи в шахті влітку, слід взяти з собою теплий одяг.

 Тут є підземний спелеосанаторій, який знаходиться на глибині 288 метрів у соляній шахті, де успішно лікують бронхолегеневі та різноманітні алергічні захворювання у дорослих і дітей.
А ось своєрідним дивом соляної шахти є її акустика. У жовтні 2004 року в шахті, відбувся концерт Донбаського симфонічного оркестру «Соляна симфонія» під керівництвом австрійського диригента Курта Шміда та за участю солістки Віденської опери Вікторії Лук'янець.
Про звучання оркестру в соляній шахті австрійський композитор та диригент сказав: «Я був просто вражений! Ноти злітали до стелі печери, а потім повільно - ніби хмари - спускалися вниз ». На думку диригента, у світі існує всього 2-3 театри, які можуть зрівнятися з акустикою соляних шахт.

Ось скільки незвичного та цікавого можна побачити у Соледарі.