Очаков

Очаків внесений ЮНЕСКО в список міст з цінною історичною спадщиною. Про стародавню історію очаківської землі свідчать археологічні розкопки. У другому тисячолітті до н.е. тут поселилися кіммерійці. Про них навіть згадує в "Одіссеї" великий поет стародавньої Греції Гомер.

Історія скіфських і сарматських племен також тісно пов'язана з життям грецького міста-колонії Ольвія, яке принесло на ці землі античну цивілізацію. Вихідці з м. Мілета Іонії в VІІ столітті до н.е. спочатку поселилися на о. Березань (тоді ще півострів), а потім, освоюючи нові території, вибрали місце для головного поліса в гирлі річки Південний Буг (Гипаніс) і назвали його «Ольвія» (що в перекладі з грецького означає «щаслива»). Сільська округа (хора) Ольвійської держави майже точно відповідала території нинішнього Очаківського району. На місці очаківського мису в ті часи знаходилося греко-сарматське поселення Алектор.

В середині І століття до н.е. Ольвія піддалася спустошливому набігу гетів, що підірвало її економічне і політичне значення. А після спустошливих набігів гунів в IV столітті зникають всілякі згадки про Ольвію.

З IX століття Дніпро стає частиною великого торгового шляху "з варяг в греки". За Київської Русі і у часи Литовського князівства місто називалося Дашів. Литовський князь Вітовт (1392—1430) побудовав Дашівський замок (фортецю) поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів. У 1492 р. кримський хан Менгли-гирей захопив Дашів і на його руїнах побудував нову фортецю – Кара-кермен. Але татари недовго тут господарювали. Потрапивши у васальну залежність від Туреччини, вони вимушені були віддати їй фортецю. Турки додатково укріпили оборонні споруди дерев'яною стіною і перейменували фортецю в Узу-кале. У 1626 р., в роки правління султана Мурада IV, фортеця значно розширюється. Місто-фортеця отримала назву Ачи-кале (Ачил – прохід в морі). Росіяни називали його Очаків.

З історією Очакова пов'язані імена Семена Палія, керівника вдалого набігу запорожців в 1690 р. на Очаків і запорожця Максима Залізняка, який підняв народне повстання в 1768 р. на Правобережній Україні, куди він перебрався з Очакова, героя поеми Тараса Шевченка "Гайдамаки". Після поразки в Полтавській битві шведський король Карл XII із залишками своїх військ біг до Туреччини і 19 – 23 липня 1709г. знаходився в Очакові.

У 1792 р. на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто Очаків. Він став портовим містом, центром широкого повіту, який включав землі від морського побережжя до меж з Вінницькою областю і від річки Південний Буг до річки Дністер. Але із стрімким зростанням, по волі впливових вельмож, новонародженій в 1794 р. сусідці Одесі значення Очакова як торгового порту втрачається. Багаті очаківські купці поступово переїздять до м. Одеси. А після пожежі в 1797 р. місто і зовсім прийшло до занепаду. Основним заняттям жителів Очакова було рибальство і землеробство.

Сьогодні на території міста і уздовж побережжя розташовано багато баз відпочинку, санаторіїв і пансіонатів. Багато курортних закладів надають широкий спектр послуг з лікування, профілактики захворювань і оздоровлення. У цьому їм допомагає цілюще морське повітря.