Олешки. Олешковские пески

Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів - «кучугур», висотою близько 5 м, і негустою рослинніст.

Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі, а стара назва Цюрупінська - Олешки, звідки і пішла назва пустелі.

Про сучасну пустелю писав ще Геродот, назвавши цю місцину Гілея - тобто Полісся. Тут були звичайні степи, що, за однією з версій, утворилися на старому руслі Дніпра. Інша ж версія говорить про метеорит, що впав з неба. Як би там не було, але зараз ми маємо справжнісіньку пустелю.

Саме в цій місцевості була Олешківська Січ - остання надія на відродження славної України. У нинішньому своєму вигляді Олешківська пустеля з’явилася порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. Величезними стадами овець тоді володів барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова.

Пустеля в діаметрі має розмір близько 30 км і стримують пустелю від розширення тільки штучно насаджені густі ліси. За словами місцевих жителів, тут часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови, а гасити полум’я важко, бо ліс був посаджений занадто щільно. Трапляються тут і піщані бурі, під час яких не видно ані неба, ані сонця.

В пустелі на глибині 300-400 м існує прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Проте, науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси не зможуть стримувати піски. До найближчого населеного пункту - біля 7 км.

Про цю місцину знають мало, бо в радянські часи це був секретний полігон для бомбардувань військових літаків усіх країн Варшавського договору (1955р - як відповідь на посилення загрози з боку створеного в 1949 р. військово-політичного блоку НАТО). І зараз у пустелі явно помітні воронки від вибухів авіабомб, можна знайти шматки старого заліза.Але все змінюється - пустеля вже оголошена національним парком, в ній проведене розмінування.