Межиров. Костел Вознесения

Костел побудований у 1794 р. за кошти Андрія Орловського і належав до літинського деканату. На початок ХХ ст. налічувала 1438 парафіян. Діяв він до 1945 року, потім там був колгоспний склад зерна.

Під час Визвольної війни 1648—1654 рр. до повсталих селян і козаків приєдналися межирівчани, як складова Брацлавського полку. Командував ним прославлений полковник Данило Нечай, який загинув біля містечка Красне Тиврівського району, що за 25 км від Жмеринки. Після Переяславської Ради Межирів залишився під владою Польщі. Лише з 1674 р. він став російським володінням.

У 1659 р. Межирів разом із Барським староством був дарований у довічне володіння козацькому гетьману Івану Виговському, але його син Остап у 1698 р. продав маєток князю Любомирському.

Панщина в Межирові і оточуючих селах почала запроваджуватися з 1552 року. Селяни втратили право на перехід до іншого пана або переселення без його волі. Литва запровадила майнові стани. Вони діяли тут із 1566 року. Шляхта і духовенство увійшли до привілейованого стану — вони не оподатковувались. Міщани і селяни відбували панщину чи платили оброк.

У Любомирських маєток викупив у 1784 р. Андрій Орловський.