Гора Униас

Гора Уніас

Це північно-східна крайня точка Національного природного парку «Кременецькі гори». Древньоруське городище Х-ХІІІ ст і літописне місто Данилівград, яке разом з Кременцем вистояло під час осади Золотої Орди. Одне з перших міст, що змогло противитись навалі Золотої Орди, і на якому спіткнулася до того непереможна хода загарбників.

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення розташована на південний схід від села Антонівців Шумського району Тернопільської області. Є об’єктом природно-заповідного фонду від 19 листопада 1984 р., бо це типовий останець Кременецьких гір ерозійного походження, складений переважно нижньосарматським дрібнозернистим кварцовим піском, покритим піщанистимоолітовим вапняком цього ж віку. Під вапняками - низка карстово-ерозійних порожнин. У порожнинах і на поверхні гори є сліди проживання давніх людей. Схил гори вкритий лісом.

Від городища збереглись укріплені майданчики, розташовані з півночі на південь на висоті 110 м над річкою Іловиця. Центральні укріплення - дитинець - чотирикутний майданчик, захищений валами, ровами, ескарпами та урвищами. На північно-західному боці є ще невелике мисове укріплення Уніас-II трикутної форми. А на північ від гори - укріплений майданчик Лиса Гора, овальної форми, обнесений валом і ровом. На всіх укріплених майданчиках виявлені западини, утворені на місці котлованів давніх будівель.

Археологічні дослідження Уніасу-городища почались в 1987 році  - експедиція під керівництвом О. Гаврилюка. Виявлені наземні житла і напівземлянки з печами-кам’янками 10-11 ст., ювелірні вироби, форми керамічних виробів початку 11-12 ст. і 16-17 ст., середньовічні монети. Виявлено також матеріали могилянської групи раннього залізного віку І тис. до н. е. Біля одного з розкопаних жител 10 ст. виявлено петрогліф у формі хреста, орієнтованого за сторонами світу.