Львов. Высокий замок

Львів. Високий замок. Побудова Високого Замку безпосередньо завдячує праправнукам старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава. Після об’єднання в 1199 р. Великим князем Романом Мстиславовичем Галицьких і Волинських земель, територія сучасного міста опиняється в центрі об’єднаних територій. Враховуючи стратегічно винятково вигідне положення і придатний для оборони рельєф місцевості, будується замок. Пізніше Високий замок був збудований кам’яним в XІІІ ст. під керівництвом Галицько-Волинського князя Данила на Замковій горі. Замок, що повторював обриси вершини гори, у плані мав форму сильно витягнутого прямокутника із чотирма вежами на кутах.

Але перезимувавши одну зиму у своєму новому замку серед лютого завивання холодного північного вітру і відчувши незручність житла на крутому схилі, куди ледве піднімалася задихаючись тяглова худоба, Данило був дуже незадоволений цим місцем. Тоді король збудував інший замок - Низький - на місці, де тепер є вернісаж. Цей замок був пристосований більше для життя, ніж для оборони. А Високий Замок доручили охороняти чисельному загону, щоб зберігати заховані там скарби. Власне ці скарби - дві золоті корони, золоті хрести і позолочений трон - пограбував польський король Казимир Третій Великий, який 1340 року загарбав Львів. 

Замок виконував не тільки оборонну функцію, його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені під Ґрюнвальдом у 1410 році німецькі лицарі, згодом утримували княжну Гальшку Острозьку – найбагатшу наречену свого часу.

Майже триста років жодному неприятелю не вдавалося захопити фортеці Високого Замку. Уперше це зробив у жовтні 1648 року полковник війська Богдана Хмельницького Максим Кривоніс.

Під час потужного землетрусу 1670 року замковий мур обрушився донизу. Разом з ним завалилася і криниця, викопана з величезними труднощами. З цього часу починається період занепаду Високого Замку. Сюди почали виганяти з міста хворих на чуму. 

Жадоба скарбів дощенту знищила замкові руїни без жодної думки про те, щоб для нащадків залишити хоча б опис, чи план стародавнього замку. Скарбів так і не знайшли, а просто знищили безліч археологічних пам'яток. Новітні вандали трощили глиняний посуд часів короля Данила і князя Лева, шукаючи всередині золото, нищили стародавню зброю. Багато знахідок лишилося закопаними всередині горба, багато розтягнули робітники на забавки для дітей.

Міська влада вирішила врешті-решт насадити на Замковій горі парк. Колишню Лису гору було 1839 року зрізано і засипано нею глибокий яр, який її відділяв від Замкової і тоді ж на піскових схилах було насаджено дерева і в середині 19 століття на Високому Замку вже шумів чудовий парк. Нижня тераса є найгарнішим місцем парку і до сьогодні.