Полтава. Свято-Успенский собор

Свято-Успенський кафедральний собор - розташований у обласному центрі місті Полтаві; визначна пам'ятка козацького бароко 2-ї половини XVIII століття.

На місці сучасного Свято-Успенського собору, який був центром полтавської фортеці, старої Полтави, існувала дерев'яна Успенська церква, яка була "градським собором". Останні свідчення її існування записані ще в 1695 р.

В 1748 р., з ініціативи полковника Андрія Горленка, обозного Андрія Рунівського, полкового судді Григорія Сахновського, бунчуковий Димитрій Білуха, міський отаман Ілля Волховський, представники церковної громади Максименко, Таринтенко, Білушенко, Кириловим та інші чини, козацька старшина та громада міста прийняла рішення про спорудження кам'яного храму і 8 листопада 1748 року уклала договір з відомим на той час архітектором з Нової Сербії Стефаном Стабанським. Через різні організаційні та фінансові проблеми до роботи приступили лише 1751 році. Через відсутність достатнього фінансування та інші причини будівництво тривало аж до 1770 року. Це був перший кам'яний собор Полтави.

Розміри його сягали 32 метри в довжину і 17 метрів в ширину. Споруда храму двохповерхова в стилі візантійської базилики, трикупольна, київського стилю, по обидва боки розташовані ризниця та паламарня. Фасади прикрашали декоративно оздоблені фронтони. Пізніше, майже через 10 років, близько 1780 р. храм перебудовано. Добудували ще два куполи над вівтарною частиною, і храм став п'ятикупольним.

В 1899-1900 рр. було прийнято рішення про розширення собору. Добудовано притвор, хори перенесено західніше, храм став світлішим, просторішим, площа зросла майже на 170 кв.м, а над входом прибудували дві невеличкі бані та аркове перекриття, були демонтовані два стовпи, хори пересунули до західної стіни. З 1847 р. після перенесення архиєрейської кафедри з Переяслава в Полтаву "градський собор" став кафедральним.

 У 1774 році було розпочато будівництво дзвіниці, яке затяглось через відсутність коштів аж на 27 років і було завершено 1801 року. На другому ярусі розміщались дзвони – один з них 350 пудів. На третьому ярусі було встановлено дзвін з назвою "Казикерманъ ", на ньому – барельєфи Успіння та Хреста в терновому вінці, а на дзвоні напис:«За Гетьмана Мазепи Богомь дарованна;

З придатком матерій до звона приличних;

Коштом Его милости войск Полтавских вожи;

Павла Семеновича Украини строжи"

"Делаль Афанасій Петрович"»

Майже після дворічної боротьби дзвіниця була передана Свято-Покровській громаді УАПЦ, і вже 7 квітня відбулось перше богослужіння в дзвіниці. Було створену нову Свято-Успенську громаду, і настоятелем церкви було призначено ієрея Миколая Храпача. З того часу громада почала порушувати питання про відбудову головної споруди Свято-Успенського кафедрального собору. Цю справу благословив Святійший Мстислав, який перебував на запрошення громади в Полтаві 2-4 травня 1991 року та в грудні цього ж року.

Храм повністю відбудовано. Йдуть внутрішні роботи по облаштуванню інтер'єрів.